ПІДСТАВИ ВИЗНАННЯ ШЛЮБУ НЕДІЙСНИМ

ПІДСТАВИ ВИЗНАННЯ ШЛЮБУ НЕДІЙСНИМ

 

      Недійсність шлюбу – це особливий вид сімейно-правової санкції, яка застосовується у випадках порушення передбачених законом умов укладення шлюбу і означає анулювання тих юридичних наслідків, які законом пов'язуються з дійсним шлюбом.

      Щоб шлюб було визнано недійсним, існують такі підстави:

      • недосягнення особою, яка уклала шлюб, шлюбного віку (ст. 22 СК);

      • відсутність добровільної згоди чоловіка та жінки, які уклали шлюб (ст. 24 СК);

      • укладання шлюбу з особою, яка в судовому порядку визнана недієздатною (ст. 24 СК);

      • реєстрація шлюбу з особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій або не могла керувати ними (ст. 24 СК);

      • перебування особи (осіб), які уклали шлюб, в іншому нерозірваному шлюбі (ст. 25 СК);

      • укладання шлюбу між близькими родичами (ст. 26 СК);

      • укладання шлюбу між усиновителем і усиновленою ним дитиною (ст. 26 СК);

      • приховання тяжкої хвороби, а також хвороби, небезпечної для іншого подружжя чи їхніх нащадків (ст. 30 СК);

      • укладання шлюбу жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.

      У Сімейному кодексі України законодавець таким чином розв'язує це питання, трактуючи шлюб як вид цивільно-правової угоди і розглядаючи його залежно від виду порушення встановлених вимог укладання відповідно або як вид абсолютно недійсної з моменту укладання (нікчемної) угоди, або як відносно недійсної (заперечної чи оспорюваної) угоди.

      Сімейний Кодекс поділяє усі шлюби на 3 категорії, які порушують вимоги укладання шлюбу:

      абсолютно недійсні шлюби:

      • зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;

      • зареєстрований між особами, які є родичами по прямій лінії спорідненості, а також між рідними братом і сестрою;

      • зареєстрований з особою, яка є недієздатною.

      шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду:

      • зареєстрований без вільної згоди чоловіка та жінки. Відсутність взаємної згоди при укладанні шлюбу в теорії сімейного права за аналогією з цивільним правом іменують пороком волі при укладанні шлюбу;

      • у разі його фіктивності.

      шлюб, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду:

      • між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною без отримання у встановленому порядку дозволу суду на такий шлюб;

      • між двоюрідним братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;

      • з особою, яка приховала свою тяжку хворобу;

      • з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.

      Але є підстави, коли шлюб не може бути визнаний недійсним: у разі вагітності дружини або народження дитини у шлюбі між: усиновлювачем та усиновленою ним дитиною, між двоюрідними братом і сестрою, між тіткою, дядьком та племінником, племінницею, з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб, або якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано право на шлюб (ст. 41 СК).

      Усі інші причини, які не передбачені Сімейним кодексом, не можуть бути підставами для розірвання шлюбу.

      У ст. 42 СК визначено коло осіб, які можуть звернутися до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним. Такими особами є:

      • жінка чи чоловік; • інші особи, права яких порушені в зв'язку з реєстрацією цього шлюбу; • батьки; • опікун; • піклувальник дитини; • опікун недієздатної особи; • прокурор; • орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права й інтереси дитини, особи, визнаної недієздатною, чи особи, дієздатність якої обмежена.

      Також ст. 45 СК передбачені правові наслідки визнання шлюбу недійсним. Вони полягають у тому, що визнання шлюбу недійсним анулює всі правові наслідки шлюбу, тобто ніяких прав та обов'язків між особами, що уклали недійсний шлюб, не виникає. При цьому права і обов'язки анулюються не на майбутнє, а з дня укладання такого шлюбу. Суть інституту визнання шлюбу недійсним полягає в тому, що він не лише припиняє правовідносини, які можуть виникнути в майбутньому (це має місце і при розірванні шлюбу), а й поновлює те становище, яке існувало до укладання шлюбу:

      • якщо протягом недійсного шлюбу особи набули майно, воно вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності. Розмір часток кожного з них визначається відповідно до їхньої участі у придбанні цього майна своєю працею та коштами;

      • той з подружжя, який обрав прізвище іншого з подружжя або спільне прізвище, вважається таким, що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави і зобов'язаний повернутися до свого дошлюбного прізвища;

      • особа, яка поселилася у житлове приміщення іншої особи у зв'язку з реєстрацією з нею недійсного шлюбу, не набула права на проживання у ньому і може бути виселена;

      • непрацездатний подружжя позбавляється права на отримання аліментів від іншого з подружжя.

      Але, не дивлячись на все це, визнання шлюбу недійсним не впливає на права дітей, які народилися в такому шлюбі. Щодо таких дітей зберігається презумпція батьківства чоловіка, якщо дитина народиться під час шлюбу чи протягом десяти місяців після визнання такого шлюбу недійсним. Водночас якщо сторони уклали фіктивний шлюб, діяли без наміру створити сім'ю і у фактичні шлюбні стосунки не вступали, то особа, яка записана батьком дитини, має право оспорювати своє батьківство на загальних підставах.

      Стаття 46 СК стосується добросовісного чоловіка чи дружини. Добросовісним чоловіком або дружиною є та особа, що не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу (про недієздатність або про недосягнення іншим шлюбного віку тощо). Добросовісність чоловіка чи дружини встановлюється в судовому порядку.

      Відповідно до ст. 46 СК добросовісна особа (чоловік чи жінка) має право:

      • на поділ майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя;

      • на проживання в жилому приміщенні, в яке вона поселилася в зв'язку з недійсним шлюбом;

      • на аліменти відповідно до закону (статті 75, 84, 86 та 88 СК);

      • на прізвище, яке вона обрала при реєстрації шлюбу.

"Окнянське бюро правової допомоги" Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

     ОГОЛОШЕННЯ!

ВІДДІЛ

«ОКНЯНСЬКЕ БЮРО ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ»

ПОДІЛЬСЬКОГО МІСЦЕВОГО ЦЕНТРУ

З НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ВТОРИННОЇ

ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

повідомляє про роботу

МОБІЛЬНОГО ПУНКТУ

 КОНСУЛЬТУВАННЯ ГРОМАДЯН

з ЮРИДИЧНИХ ПИТАНЬ

на базі

Новосамарської сільської ради

Окнянського району Одеської області

Періодичність роботи:

22 вересня 2017 року

з 16.00 до 18.00 год.

за адресою: Одеська область, Окнянський район,

с. Новосамарка –

 в приміщенні Новосамарської сільської ради

 

контактні телефони:

(04861) 2-20-20 +380666204409

Звіт щодо роботи Окнянського бюро правової допомоги

Звіт щодо роботи Окнянського бюро з 01.09.2016 по 31.08.2017

З Днем Незалежності України

З Днем Незалежності України!

 

ВІд щирого сердця вітаю Вас з Днем незалежності України. Зичу землякам, друзям та колегам здоров'я, щастя, добра, достатку, миру, щедрої долі, сили і наснаги в усіх Ваших справах. Нехай мрія про краще майбутнє окриляє Вас на нові звершення, добрі починання, в ім'я соборної незалежності демократичної процвітаючої України.



З повагою, голова районної ради                                 В.Г. Ткач

Порядок вчинення нотаріусами виконавчих написів

Порядок вчинення нотаріусами виконавчих написів

 

 Відповідно до Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, тобто це такий вид захисту цивільних прав. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Постановою КМУ від 29.06.1999 р. "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів". До таких документів відносяться:

  1. 1.1.Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сумпередачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно.

2. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов’язанням до закінчення строку виконання основного зобов’язання.

3. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов’язаннями.

4. Документи, що встановлюють заборгованість підприємств, установ, організацій за відрахуваннями (через Державний комітет з питань науки та інтелектуальної власності) творчим спілкам України за використання творів літератури і мистецтва

5. Документи, що встановлюють заборгованість батьків або осіб, що їх замінюють, за утримання дітей, які потребують тривалого лікування, у дошкільних закладах освіти, загальноосвітніх санаторних школах-інтернатах, дитячих будинках.

6. Документи, що встановлюють заборгованість батьків або осіб, що їх замінюють, за утримання дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання, у загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах соціальної реабілітації.

7. Диспаша (розрахунок з розподілу загальної аварії), не оскаржена в установлений термін або оскаржена, але залишена судом у силі.

8. Документи, що підтверджують заборгованість притягнутих до матеріальної відповідальності звільнених з військової служби військовослужбовців і військовозобов'язаних після закінчення зборів, які не відшкодували заподіяної ними державі шкоди.

9.Договори лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу.

10. Документи, що встановлюють заборгованість орендарів з орендної плати за користування об'єктом оренди.

11. Векселі, опротестовані нотаріусами в установленому законом порядку.

12. Нотаріально посвідчені товарні та фінансові аграрні розписки.

13. Документи, що підтверджують заборгованість з виплати дивідендів.

 Для одержання виконавчого напису для кожного із вищевказаних випадків подається різний пакет документів передбачений вищезгаданою Постановою. Основною умовою для вчинення виконавчого напису є те, що подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Стягнення за виконавчим написом здійснюється в порядку передбаченим ЗУ "Про виконавче провадження".

При вчиненні виконавчого напису нотаріус не перевіряє безспірність заборгованості перед кредитором, а перевіряє лише наявність пакету документів згідно переліку та факт надіслання вимоги боржнику (ВГСУ 07 вересня 2016р. у справі № 910/32719/15).

Згідно п. 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обгрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Таким чином, за змістом п.1 Переліку документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, а також п.п.284 та 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ст.ст.87 та 88 ЗУ «Про нотаріат»  заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені наведеним вище Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів та підтверджують безспірність заборгованості. При цьому, дії нотаріуса при вчиненні виконавчого напису мають бути спрямовані на перевірку безспірності заборгованості.

Згідно діючого Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України виконавчий напис має містити:

-  дату (рік, місяць, число) вчинення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

-  найменування та місце проживання (місцезнаходження) стягувача;

- найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);

-  строк, за який провадиться стягнення;

- суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;

-  розмір плати, суму державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

-  номер, під яким виконавчий напис зареєстровано;

-  дату набрання чинності виконавчим написом;

-  строк пред’явлення виконавчого напису до виконання;

-  підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, скріплений печаткою.

Виконавчий напис нотаріуса визнається таким, що не підлягає виконанню при відсутності оригіналів фінансового чеку та опису вкладення, які підтверджують направлення боржнику вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання.

 Отже, ще декілька основних умов при яких повинен вчинятися виконавчий напис:

  1. Документи, що підтверджують заборгованість, повинні бути оформлені у відповідності до вимог ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

  1. 1.2.Банк має проінформувати боржника про розмір заборгованості до моменту вчинення напису, що повинно підтверджуватися відповідними письмовими доказами.
  2. 2.3.Обов'язкова перевірка нотаріусом наявності або відсутності спору між сторонами щодо заборгованості.

Підставами для оскарження може бути як порушення процедури вчинення виконавчого напису, так і неправомірність вимог кредитора.

Зміст договору довічного утримання (догляду) та умови його виконання

 Зміст договору довічного утримання (догляду) становлять права та обов'язки сторін. Відповідно до статей 744, 749 ЦК набувач зобов'язується систематично забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом. Утримання полягає у матеріальному забезпеченні, яке може мати натуральну (харчування) чи грошову (грошові суми) форму. Види забезпечення та догляду відчужувача сторони вказують у договорі. Це може бути надання житла, організація щоденного харчування, зокрема, власного приготування, придбання продуктів харчування, предметів гігієни, побутової хімії, забезпечення необхідним одягом (купити, замовити, пошити), виплата грошових сум, організація медичного обслуговування, санаторно-курортного лікування, виклик і оплата послуг перукаря, водія та ін., прибирання квартири (будинку) тощо. Види догляду та утримання мають бути конкретно названі в договорі, наприклад, виклик перукаря щомісячно, надання харчування власного приготування три рази на день з переліком страв. Відсутність у договорі чітко визначених видів матеріального забезпечення та догляду впливає на можливість відчужувача розірвати договір в зв'язку з порушенням набувачем своїх обов'язків щодо надання такого утримання (догляду). Закон особливо виділяє обов'язок набувача по забезпеченню відчужувача житлом у будинку (квартирі), переданому йому за договором довічного утримання (догляду). Так, якщо сторони передбачають даний вид утримання, то ст. 750 ЦК вимагає, щоб у договорі була конкретно визначена та частина помешкання, в якій відчужувач має право проживати. Стосовно інших видів забезпечення існує загальне правило, що останні з урахуванням їх характеру та особливостей повинні надаватися відчужувачу за договором довічного утримання (догляду) систематично. Згідно зі ст. 751 ЦК матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, підлягає грошовій оцінці. Така оцінка піддягає індексації у порядку, встановленому законом.

Незважаючи на безспірну важливість визначення сторонами в договорі видів утримання (догляду) відчужувача ч. 1 ст. 749 ЦК встановлює, що у договорі не повинні, а лише можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення та догляду (опікування), якими набувач має забезпечити відчужувача. У разі якщо обов'язки набувача не були конкретно визначені в договорі або у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду, спір щодо цього має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності. В зв'язку з останнім постає питання - для чого укладається договір довічного утримання (догляду), якщо обов'язки набувача перед відчужувачем щодо видів матеріального забезпечення та видів догляду (опікування) можуть конкретно не визначатися у договорі? Очевидно, ст. 749 ЦК має застосовуватися лише у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду, які не були передбачені сторонами на момент укладення договору і необхідність у яких виникла у відчужувача пізніше. Оскільки договір довічного утримання (догляду) укладається з метою надання матеріального забезпечення та догляду (опікування) відчужувачу, види, розмір, порядок, строки надання утримання (догляду) повинні бути названі у договорі якомога детальніше, а не визначатися судом відповідно до засад справедливості та розумності у разі виникнення спору щодо цього.

Отже, набувач за договором довічного утримання наділений такими обов'язками: надавати відчужувачу довічно конкретні види матеріального забезпечення (у натуральній та/або грошовій формі) та/або догляду (опікування) у строки, передбачені договором; забезпечити відчужувача житлом у випадку, якщо такий обов'язок передбачений договором; поховати відчужувача, навіть якщо такий обов'язок не був передбачений договором (ч. З ст. 749 ЦК). При цьому, якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, то витрати на поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.

Закон, забезпечуючи виконання договору довічного утримання (догляду), у ст. 754 ЦК встановлює, що :

- набувач не може до смерті відчужувача передане йому за договором довічного утримання майно продати, обміняти, подарувати, укласти щодо нього договір застави чи передати у власність іншій особі на підставі іншого правочину;

- протягом життя відчужувача на майно, передане набувачеві за договором довічного утримання, не може бути звернене стягнення за зобов'язаннями набувача;

- втрата, знищення, пошкодження переданого майна не припиняє дію договору довічного утримання (догляду) і не є підставою для припинення чи зменшення обсягу обов'язків набувача перед відчужувачем.

Договір довічного утримання (догляду), укладений з набувачем - фізичною особою, передбачає особисте виконання обов'язків набувачем. Лише у разі неможливості подальшого виконання останнім своїх обов'язків з підстав, що мають істотне значення, обов'язки набувача за договором можуть бути передані за згодою відчужувача члену сім'ї набувача (тобто особі, яка є відомою відчужувачу) або іншій особі за згодою сторін (ч. 1 ст. 752 ЦК).

До прав набувача належить право вимагати розірвання договору довічного утримання (догляду). Слід наголосити, що набувач при реалізації цього права не обмежений ніякими умовами та поважними причинами (п. 2 ч. 1 ст. 755 ЦК).

Відчужувач має право: вимагати від набувача належного виконання передбачених договором обов'язків (статті 749, 750 ЦК); заміни майна, що було передане за договором довічного утримання набувачеві, за згодою останнього (ст. 753 ЦК); вимагати в судовому порядку розірвання договору у разі невиконання чи неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини ( ст. 755 ЦК). Припинення договору довічного утримання (догляду). Згідно з ч. 2 ст. 755 ЦК договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача. Оскільки набувач зобов'язаний забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом протягом життя, то відповідно смерть відчужувача припиняє зобов'язання його виконанням (ст. 599 ЦК).

Договір також може бути припинений за домовленістю набувача та відчужувача (ст. 604 ЦК); поєднанням набувача та відчужувача в одній особі, наприклад у разі спадкування (ст. 606 ЦК); звільненням відчужувачем одержувача від його обов'язків за договором, тобто прощенням боргу (ст. 605 ЦК).

На вимогу однієї зі сторін договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду відповідно до ст. 755 ЦК. Так, на вимогу відчужувача майна за рішенням суду договір може бути розірваний у разі невиконання чи неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини (ч. 1 ст. 755 ЦК). У такому випадку відчужувач набуває право власності на майно, яке він передав за договором, і відповідно має право вимагати від набувача його повернення (ч. 1 ст. 756 ЦК). При цьому витрати, які поніс набувач у зв'язку з утримання та/або доглядом відчужувача, відповідно до умов договору довічного утримання (догляду) поверненню не підлягають.

За рішенням суду договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний також і на вимогу набувача (ч. 1 ст. 755 ЦК). Як вже зазначалося закон не встановлює ніяких умов, причин або випадків для такого розірвання. Воно може бути викликане, наприклад, заміною набувача в зв'язку з неможливістю останнього виконувати обов'язки за договором. Саме у такому випадку, у разі задоволення вимог набувача, суд може залишити за ним право власності на частину майна з урахуванням часу, протягом якого він належно виконував обов'язки за договором довічного утримання (догляду) відповідно до ч. 2 ст. 756 ЦК.

Під час строку дії договору довічного утримання (догляду) можливе настання таких обставин, як смерть набувача (фізичної особи) або припинення юридичної особи-набувача, що істотно впливають на дію договору.

Так, у разі смерті фізичної особи-набувача його права та обов'язки переходять до спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, передане відчужувачем (ч. 1 ст. 757 ЦК). При цьому якщо спадкоємець за заповітом відмовився від прийняття майна, переданого відчужувачем, то право власності на це майно може перейти до спадкоємця за законом. Якщо ж у набувача немає спадкоємців або вони відмовилися від прийняття майна, переданого відчужувачем, то право власності на це майно набуває відчужувач. За таких обставин договір довічного утримання припиняє свою дію.

У разі припинення юридичної особи-набувача за договором довічного утримання (догляду) настають правові наслідки, передбачені ст. 758 ЦК:

-якщо у юридичної особи є правонаступник, то права та обов'язки за договором переходять до нього;

- якщо юридична особа ліквідується, то договір припиняє свою дію і майно повертається відчужувану;

- якщо в результаті ліквідації юридичної особи-набувача майно перейшло до її засновника (учасника), то відповідно до нього переходять і права та обов'язки за договором довічного утримання (догляду).

�ності або відсутності спору між сторонами щодо заборгованості.

Підставами для оскарження може бути як порушення процедури вчинення виконавчого напису, так і неправомірність вимог кредитора.

 

Новини з податкової

Новини з податкової:

ДФС України надані роз’яснення окремих питань визначення бази оподаткування плати за землю

Подільська ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області інформує, що Державною фіскальною службою України надані роз’яснення окремих питань адміністрування плати за землю (далі – Плата) у 2017 році, встановленої розділом ХІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), переважно для земельних ділянок у межах населених пунктів.

Базою оподаткування Платою є вартість земельної ділянки визначена як величина рентного доходу – доходу, який можна отримати від землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки, що визначений за встановленими і затвердженими нормативами у порядку виконання нормативної грошової оцінки (ст. 1 Закону України «Про оцінку земель» (далі – Закон).

Нормативна грошова оцінка – оцінка, яка на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст. 15 Закону), може проводитися з періодичністю не рідше ніж один раз на:

-           5 - 7 років для земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, а також земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів;

-           7 - 10 років для земельних ділянок несільськогосподарського призначення, розташованих поза межами населених пунктів.

Нормативна грошова оцінка виконується юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій» (частина третя ст. 18 Закону), для визначення: розміру земельного податку; орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Отже, для цілей визначення розміру бази оподаткування Платою використовується величина нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ Кодексу (п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Кодексу).

Відомості про величину нормативної грошової земельної ділянки, а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (частина перша ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі – Закон про Кадастр), включаються до Державного земельного кадастру (далі – Кадастр) – єдиної державної геоінформаційної системи відомостей про землі, що розташовані в межах державного кордону України, зокрема їх цільове призначення, дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, у тому числі й при справлянні Плати (ст. 2 Закону про Кадастр).

Кадастр як інформаційна (автоматизована) система передбачає підстави внесення до нього відомостей не тільки про: цільове призначення земель як складової заходів із землеустрою території (частина друга ст. 21 Закону про Кадастр); нормативну грошову оцінку земель, як складової оцінки землі (частина сьома ст. 21 Закону про Кадастр), а також інформації про документацію із землеустрою, оцінки земель та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (частина тринадцята ст. 21 Закону про Кадастр).

При цьому, п. 271.2 ст. 271 Кодексу встановлено, що передбачене ст. 23 Закону прийняття рішення рад щодо затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період), а у іншому разі, наприклад, офіційне оприлюднення відповідного рішення рад відбулося після встановленого строку, норми відповідних рішень щодо затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

З огляду на встановлену ст. 18 Закону періодичність виконання та затвердження органами місцевого самоврядування нормативної грошової оцінки земельних ділянок, п. 286.2 ст. 286 Кодексу передбачено, що при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

 У подальшому, тобто з настанням чергового строку виконання нормативної грошової оцінки, довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. При цьому, у період затвердження органом місцевого самоврядування нормативної грошової оцінки земельних ділянок у порядку, визначеному ст. 23 Закону, величина нормативної грошової оцінки обчислюється із використанням коефіцієнтів індексації, визначених відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ Кодексу.

Для визначення бази оподаткування Платою за 2017 рік, платники обчислюють таку, керуючись ст. 21 Закону про кадастр, враховуючи: нормативну грошову оцінку земель,  дату затвердження (набрання чинності) технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки, які обчислюються кумулятивно залежно від дати затвердження (набрання чинності) рішення про нормативну грошову оцінку земельних ділянок у межах населеного пункту.

****

До уваги платників ПДВ: внесено зміни до Порядку електронного адміністрування ПДВ

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2017р.№536 внесено зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість.

Змінами Порядок приведено у відповідність із нормами Податкового кодексу, які діють з початку 2017 року,зокрема:

-           виключено норми щодо відкриття додаткових електронних рахунків сільськогосподарським підприємствам - суб'єктам спецрежиму;

-           врегульовано питання перенесення значення реєстраційної суми ПДВ у випадку реорганізації платника;

-           передбачен можливість сплати до бюджету податкових зобов’язань за уточнюючими розрахунками через електронні рахунки в СЕА.

Окрім того, прописана норма, яка передбачає повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку, зарахованих до бюджету з електронного рахунка платника податку в порядку, визначеному пунктом 200 1.5 Кодексу. Відповідне повернення здійснюється шляхом перерахування таких коштів виключно на електронний рахунок платника податку, а у разі його відсутності на дату звернення платника податку із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку чи на дату фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податку в установі банку.

Крім того, визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 25.01.2012 р. № 73 «Про затвердження критеріїв, у разі відповідності яким платник податку на додану вартість вважається таким, що має позитивну податкову історію».

Відкоригований Порядок діє з 22 липня поточного року.

****

Контакт –центр ДФС надає інформаційні послуги

Контакт-центр ДФС надає фізичним та юридичним особам інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, державної митної справи, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДФС, а також щодо роботи Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС.

Контакт-центр ДФС функціонує за єдиним багатоканальним номером телефону 0 800 501 007 та електронною адресою поштової скриньки This e-mail address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it. (для отримання інформаційно-довідкових послуг без використання електронного цифрового підпису). 

Надання інформаційно-довідкових послуг здійснюється з 8 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. (крім вихідних та святкових днів);

Вартість послуг Контакт-центру зі стаціонарних телефонів безкоштовна, з мобільних телефонів оплата дзвінків здійснюється за тарифами оператора мобільного зв'язку (або за наявним механізмом саll-bасk - вартість послуг безкоштовна).

Відповіді надаються за вибором особи: телефоном, факсом, електронною поштою.

Контакт-центр приймає звернення від фізичних та юридичних осіб на сервіс «Пульс» ДФС України щодо неправомірних дій або бездіяльності, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її та територіальних органів. Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну адресу: This e-mail address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it. .

****

Платник єдиного податку йде у відпустку

Відповідно до пп.295.1 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п.295.5 ст.295 ПКУ). Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (пп.298.3.2 п.298.3 ст.298 ПКУ).

****

До місцевих бюджетів півночі Одещини надійшло понад 2 мільйони гривень податку на нерухомість

В порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження зросли в 6 раз, майже на 2 млн. грн. Юридичні особи сплатили до місцевих скарбниць 1,9 млн. грн., що на 1,5 млн. грн. більше аналогічного періоду минулого року, а фізичні особи сплатили в 30 раз більше ніж за відповідний період минулого року, що склало 467,8 тис.грн.

Подільська ОДПІ нагадує, що зараз триває кампанія по сплаті податку на нерухоме майно та плати за землю фізичними особами.

Фізичні особи, які мають у власності нерухомість, отримують від фіскальних органів податкові повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Фізична особа-платник податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення повинна сплатити відповідну суму до відповідного місцевого бюджету.

Слід зауважити, що за порушення термінів сплати податків платники притягуються до відповідальності у вигляді штрафу від 10% до 20% своєчасно несплаченої суми.

Податок на нерухоме майно обчислюється за 2016 рік, при цьому база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості обраховується на підставі  даних державного реєстру.

З метою недопущення несвоєчасної сплати податку власникам об’єктів нерухомого майна, які володіють житловими будинками площею понад 120 м², квартирами площею понад 60 м² або об’єктами нежитлової нерухомості у разі неотримання податкових повідомлень-рішень на сплату податку, або ж якщо платник податку виявить розбіжності в наявній у нього інформації про об’єкт нерухомості, він має звернутися з оригіналами документів на нерухомість до податкової інспекції, за своїм місцем реєстрації.

В цьому випадку контролюючі органи зроблять нарахування відповідно до оригіналів документів, які надасть платник податків, та вручать нове податкове повідомлення-рішення.

Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

 

Сектор організації роботи Подільської ОДПІ

ГУ ДФС в Одеській області

Про заміщення депутата Окнянської районної ради

CCI15082017

Оголошення для депутатів Окнянської районної ради VII скликання

До уваги депутатів Окнянської районної ради VІІ скликання!

15 серпня 2017 року о 10.00 годині в малому залі районної ради

(смт. Окни, вул. Комарова, 2), відбудеться пленарне засідання шістнадцятої сесії районної ради VІІ скликання.

Основні питання порядку денного:

Про інформацію голови Красноокнянської  районної виборчої комісії Отченаш Л.М.

- Про внесення змін до складу постійної комісії районної ради.

Про внесення змін і доповнень до рішення районної ради від 30 грудня 2016 року № 164-VII  «Про районний бюджет Окнянського району на 2017 рік».

Привітання з Днем Національної поліції України

Шановні працівники Окнянського відділення поліції.

 

Щиро вітаю Вас із професійним святом - Днем Національної поліції України.

 

Важкі поліцейські будні вимагають від кожного з Вас виского професіоналізму та зразкової дисципліни. На Вас покладено відвідальне й благородне завдання - захист життя та здоров'я людей, прав і свобод громадян, ведення боротьби зі злочинністю та охорона громадського порядку.

 

Нехай Ваші професійні зусилля будуть винагороджені повагою і довірою кожного громадянина, а міцне здоров'я та благополуччя стануть непохитною основою зростання Ваших подальших професійних успіхів.

 

З повагою, голова Окнянської районної ради                                     В.Г. Ткач

Конкурс на навчання для громадських радників

ШУКАЄМО АКТИВНИХ ГРОМАДЯН!                      Конкурс на навчання для громадських радників

Якщо Вам небайдужий розвиток Вашої громади, Ви добре розумієте її проблеми, прагнете змін і готові виділити час на допомогу громаді, запрошуємо Вас долучитися до міжрегіональної команди громадських радників.

У команді Ви пройдете спеціалізоване навчання з кваліфікованими тренерами, знайдете підтримку однодумців з усієї України, дізнаєтесь та навчитесь як можна ефективно направити свої зусилля на якісні зміни в житті громади. Ми пропонуємо навчання з різних питань, які можуть знадобитися раднику в громаді: безпека, фінансова грамотність, захист своїх прав, робота державних інститутів, пошук допомоги та встановлення зв’язків.

Щоб долучитися до формування команди та подати свою кандидатуру на навчання необхідно заповнити Інтернет-опитувальник (https://goo.gl/gvA6VJ) до 31 серпня 2017 року.  Тут Ви зможете вибрати зручний для себе графік навчання і розповісти про Ваш досвід та бачення змін в громаді.  Результати опитування буде опрацьовувати конкурсна комісія. Члени комісії можуть зателефонувати Вам і уточнити додаткову інформацію після отримання Ваших відповідей на запитання Інтернет-опитувальника. 

За результатами відбору Ви будете запрошені на безоплатне навчання, яке проходитиме в три етапи в період з вересня по листопад 2017 року. Організатори забезпечують проживання, харчування та відшкодування транспортних витрат. Участь в усіх етапах навчальної програми обов’язкова, випускники отримають сертифікат. Про результати відбору Ви будете повідомлені телефоном або електронною поштою, яку вкажете в опитувальнику. Якщо виникають додаткові запитання, будь ласка, звертайтеся, контактний номер телефону: +38 097 128 02 10  або електронна скринька: This e-mail address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it. ">paralegals.network@gmail.com  Також додаткову інформацію, доступ до Інтернету та, за необхідності, допомогу в заповненні опитувальника Ви зможете отримати в місцевих бюро або центрах правової допомоги та офісах Мережі правового розвитку за адресами:

Котовський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

м. Подільськ, вул. Соборна, 194 а

  • §Ананьївське бюро правової допомоги
  • §Балтське бюро правової допомоги
  • §Кодимське бюро правової допомоги
  • §Любашівське бюро правової допомоги
  • §Миколаївське бюро правової допомоги
  • §Окнянське бюро правової допомоги
  • §Савранське бюро правової допомоги
  • §Ширяївське бюро правової допомоги
  • §м. Ананьїв, вул. Незалежності, 20, каб.6
  • §м. Балта, вул. 30 років Перемоги, 24
  • §м. Кодима, вул. Соборна, 88, каб.13
  • §смт. Любашівка, вул.Софіївська,47 каб.1,2
  • §смт. Миколаївка, вул. Незалежності, 71а, каб. 21
  • §смт. Окни, вул, Комарова, 2, каб.  15
  • §смт. Саврань, вул. Соборна, 9, каб. 6,15
  • §смт. Ширяєве, вул. Соборна, 158

Новини з податкової

До уваги суб’єктів господарювання та громадян!

Державна фіскальна служба України повідомляє, що з 20 липня поточного року змінено номер телефону для прийняття:

-          інформації на сервіс «Пульс»;

-         усних звернень громадян;

-         інформації про особу, стосовно якої поводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади».

 Отримати інформаційно-довідкові послуги, залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДФС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача:

0-    для отримання інформації з питань стану обробки електронної звітності та опрацювання файлів запитів про доходи для призначення субсидій;

1-    для отримання інформаційно-довідкових послуг;

2-    з питань щодо електронного цифрового підпису;

3-    для залишення усного звернення відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;

4-    для залишення інформації на сервіс «Пульс»;

5-    для залишення інформації про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади»;

6-    Для залишення повідомлення  від працівників ДФС про порушення Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою ДФС;

7-    для отримання довідкової інформації».

****

26 липня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України

щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків»

25 липня 2017 року в газеті «Голос України» було опубліковано Закон України «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій  за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків».

Верховна Рада України ухвалила зазначений Закон 13 липня.

Основним завданням прийнятого Закону є вирішення проблем, пов'язаних із адмініструванням податку на додану вартість, акцизного податку,  що дозволить уникнути правової колізії, що виникла у суб'єктів господарювання - платників податку на додану вартість  та у платників акцизного збору у зв'язку із здійсненою масовою кібератакою.

Цим Законом задля унеможливлення негативних наслідків масової кібератаки року передбачено:

- звільнити платників податків від штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, розрахунків коригувань, складених у період з 01.06.2017 року по 30.06.2017 року у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, Єдиному державному реєстрі акцизних накладних, Надана можливість зареєструвати такі податкові та акцизні накладні була до 31 липня 2017 року;

- не застосовувати до узгоджених сум грошових зобов’язань  із граничним строком сплати 30 червня 2017 року штрафні санкції у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- надана можливість відновлення платниками податків баз даних обліку, що були пошкоджені унаслідок  несанкціонованого втручання  у роботу комп’ютерних мереж платника податків за умови повідомлення про це контролюючий орган;

- тимчасово до 31 грудня 2017 року у разі неможливості проведення перевірки платника податків, у зв’язку з втратою та/або пошкодженням інформації унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків, терміни проведення таких перевірок переносяться контролюючим органом до дати відновлення  такої інформації, але не пізніше 31 грудня 2017 року.

Експертами та представниками бізнесу позитивно оцінено прийняття зазначеного Закону.

****

Задекларовані суми ПДФО та військового збору необхідно було сплатити до 1 серпня

Відповідно до п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України, громадяни, які задекларували доходи, отримані впродовж минулого року, повинні самостійно до 1 серпня 2017 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ними декларації про майновий стан і доходи, отримані протягом 2016 року.

Сума податкових зобов’язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені Податковим кодексом.

Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом, то згідно статті 126 Кодексу такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

****

 

Мобільний  сервіс для подільських платників

Нещодавно до підприємців та громадян міста Подільська завітав пересувний Мобільний центр обслуговування платників. Мобільний центр відвідало 16 платників податків.

На базі Мобільного центру надаються найбільш запитувані послуги фіскальної служби, як то, приймання заяв для надання адміністративних послуг, прийом та реєстрація  вхідної кореспонденції, прийом податкової звітності, розповсюдження програми підготовки звітності тощо.

Підприємці Подільського міського ринку отримали від фахівців Мобільного центру обслуговування платників фіскальної служби усні консультації з актуальних питань податкового законодавства та порядку отримання адміністративних послуг.

Платниками податків подано податкову звітність, повідомлення про прийняття працівників на роботу, запит на отримання витягу з Реєстру платників Єдиного податку, заяви на отримання відомостей з Державного Реєстру  тощо.

З метою роз’яснювальної роботи платникам податків розповсюджено друковану продукцію щодо податкового законодавства та діючих сервісів ДФС.

Відвідувачі центру позитивно оцінили впровадження такої форми роботи фіскальної служби з платниками податків.

Нагадуємо, Мобільний центр, послугами якого зможуть користуватись жителі віддалених районів та підприємці, що здійснюють свою діяльність на ринках області, працює за графіком (http://od.sfs.gov.ua/anonsi-ark/16316.html).

 

Сектор організації роботи Подільської ОДПІ

ГУ ДФС в Одеській області

Новини з податкової

Новини з податкової:

Щодо зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування (ПН/ РК)

Питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування регулюється п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341 (далі – Постанова), якою Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних викладено в новій редакції, наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017  № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 754/30622 та наказом Міністерства фінансів України  від 13.06.2017 № 566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 752/30622.

       Система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – СМКОР) запроваджено відповідно до вимог пункту 74.2 статті 74 глави 7 розділу ІІ Кодекс.

У разі відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) – платнику податків.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Як подати пояснення

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601. Повідомлення (J(F)1312601) формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі.

До Повідомлення по кожній податковій накладній (!) в обов’язковому порядку додаються у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF копії всіх первинних документів, зазначених у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних  за конкретним критерієм та бухгалтерську довідку з інформацією про наявність приміщень (власних, орендованих); виробничих потужностей (власних, орендованих); земельних ділянок (власних, орендованих); найманого персоналу (власного, за сумісництвом); доходу від проведення діяльності за попередній період; залишки готової продукції (найменування); залишки сировини (найменування).

При формуванні пакету документів – додатків до Повідомлення форми J(F)1360101 варто враховувати, що розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 мГб.

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, який затверджено наказом Міністерства фінансів України №567. 

Податкові накладні/розрахунки коригування,  реєстрацію яких було зупинено реєструються у день прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, а також у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

****

Порядок розгляду скарг на рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Кабмін визначився з процедурою розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка відмовила в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що потрапила під процедуру зупинення. Подільська ОДПІ повідомляє, що 14.07.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №485 (далі – Постанова №485), якою затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок).

Цей Порядок визначає процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – комісія ДФС) (п.1 Порядку).

Скарга складається платником виключно в письмовій формі з дотриманням вимог до її змісту та подається особисто або через свого представника безпосередньо до ДФС або надсилається поштовим відправленням (п.7 Порядку).

Пунктом 5 Порядку визначено, що на подання скарги платникові податку на додану вартість (далі – платник податку) до ДФС відведено 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – рішення комісії ДФС). У даному порядку передбачено можливість перенесення строку подання скарги, зокрема, якщо його останній день  припадає на вихідний або святковий день. Тоді останнім днем строку подання скарги вважатиметься перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених п.102.6 ст.102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.13 Порядку за результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;

- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

На розгляд скарги комісія ДФС має 10 календарних днів із дня її отримання (п.56.23 ПКУ). Якщо впродовж  цього строку платнику не надіслано вмотивоване рішення комісії ДФС, то така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.16 Порядку).

Рішення комісії з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку (п.17 Порядку).

Пунктом 18 Порядку визначено, що задоволення скарги є підставою для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог п.2001.3 ст.2001 ПКУ.

 

****

Перелік документів, які повинні знаходитись на місці здійснення торгівельної діяльності у фізичної особи-підприємця

Подільська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області нагадує, що  фізичні особи-підприємці на місці здійснення торгівельної діяльності повинні мати наступні документи:

  • виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
  • реєстраційне посвідчення на реєстратор розрахункових операцій (або його копія);
  • остання довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій (або її копія);
  • книги обліку розрахункових операцій (остання використана та поточна);
  • документ, підтверджуючий право власності (оренди/ суборенди) місця здійснення торгівельної діяльності;
  • книга обліку доходів та витрат (книга обліку доходів);
  • ліцензія (у випадках, встановлених нормами чинного законодавства); 
  • свідоцтво платника ПДВ (у разі, якщо суб’єкт господарювання зареєстрований платником ПДВ);
  • документ, що посвідчує особу, яка здійснює торгівельну діяльність;
  • трудові угоди з найманими працівниками ( у разі використання найманої праці).

****

Реєстрація реєстратора розрахункових операцій

Реєстрація реєстратора розрахункових операцій є адміністративною послугою, яка надається у Центрах обслуговування платників.

  Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.

 

  Для реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу:

  • заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО (далі - реєстраційна заява);
  • копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
  • копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
  • копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема);
  • копію договору суб’єкта господарювання з центром сервісного обслуговування про технічне обслуговування та ремонт РРО.

    У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження документів приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДФС та видає суб’єкту господарювання довідку про резервування фіскального номера РРО за формою №2-РРО.

    Для завершення процедури реєстрації РРО суб’єкт господарювання до закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера надає до контролюючого органу копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО.

    Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за формою №3-РРО, що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.

****

15 мільйонів гривень  на підтримку армії від платників Подільської ОДПІ

 У першому півріччі 2017 року платниками північного регіону Одещини сплачено 15,0 мільйонів гривень військового збору. Таким чином, протягом січня-червня цього року на підтримку української армії з доходів платників Подільської ОДПІ до держбюджету спрямовано на 50 відсотків або на 5,0 млн.гривень військового збору більше проти аналогічного періоду торік.

   Оскільки військовий збір утримується з легальних доходів важливо, щоб кожен працівник розумів, що саме офіційне працевлаштування гарантує не лише соціальний захист, а й щомісячне відрахування 1,5 відсотка від легального доходу для фінансування оборонної сфери. Таким чином, кожен  працівник щомісяця робить свій індивідуальний внесок на підтримку національного війська.

  Завдяки соціально відповідальним працедавцям бюджети отримують ПДФО, єдиний внесок та військовий збір, що особливо важливо  в період, коли національна армія потребує належного фінансування для обороноздатності та здійснення реформ.

  Подільська ОДПІ нагадує, що сплата військового збору обов’язкова у тому випадку, якщо виникає податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб. Цей момент повинні врахувати працедавці та інші податкові агенти, яких закон зобов’язує нарахувати та сплатити ці податкові платежі.

Сектор організації роботи Подільської ОДПІ

ГУ ДФС в Одеській області

Окнянська селищна рада інформує

Про коригування тарифів

Про затвердження Тимчасового порядку встановлення особистих строкових сервітутів під розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на земельних ділянках комунальної власності Окнянської селищної ради

Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, що перебуває у спільній власності територіальної громади селищної ради Окнянського району Одеської області

Про порядок передачі в оренду комунального майна територіальної Окнянської селищної ради

Пояснювальна записка до корегування тарифів на послуги водопостачання та водовідведення 2017 року

Калькуляція розрахунків, пов'язаних з центральним водопостачанням

Додаток №1 до рішення селищної ради "Про селищний бюджет на 2017 рік"

Продовження додатку №1 до рішення селищної ради "Про селищний бюджет на 2017 рік"

Продовження додатку №1 до рішення селищної ради "Про селищний бюджет на 2017 рік"

Додаток №1 до розрахунку-коригування тарифів на послуги водопостачання

Продовження додатку №1 до розрахунку-коригування тарифів на послуги водопостачання

Продовження додатку №1 до розрахунку-коригування тарифів на послуги водопостачання

Додаток №2 до розрахунку-коригування тарифів на послуги водовідведення

Продовження додатку №2 до розрахунку-коригування тарифів на послуги водовідведення

Продовження додатку №2 до розрахунку-коригування тарифів на послуги водовідведення

Додаток №3 Розподіл видатків на 2017 рік

Продовження доадатку №3 Розподіл видатків на 2017 рік

Календар новин

<< < Квітень 2019 > >>
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30