Сесія районної ради

До уваги депутатів Окнянської районної ради сьомого скликання

18 жовтня 2018 року о 10.00, в малому залі районної ради ( смт Окни вул. Комарова, 2), відбудеться пленарне засідання 27 сесії районної ради сьомого скликання.

Перелік основних питань, що пропонуються до розгляду:

1.Про внесення змін і доповнень до рішення районної ради № 268-VII від 22 грудня 2017 року "Про районний бюджет Окнянського району на 2018 рік"

2. Про внесення змін до районних цільових програм.

3. Про перенесення призначень відділу освіти, культури та молодіжної політики районної державної адміністрації.

4. Про аналіз діяльності КП "Універсал".

та інші питання

Бюро безоплатної правової допомоги інформує

Виконання рішення суду: Пам'ятка для боржника.

Оголошення для депутатів районної ради VII скликання

До уваги депутатів Окнянської районної ради

VІІ скликання!



  19 жовтня 2018 року о 10.00 годині в сесійному залі районної ради (смт. Окни, вул. Комарова, 2), відбудеться пленарне засідання двадцять шостої сесії районної ради VІІ скликання.

Бюро безоплатної правової допомоги інформує

ЯМП Стоп булінг

ЯМП Стоп булінг 1

Бюро безоплатної правової допомоги інформує

Особливості сплати судового збору

 

Судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених законом.

Платники судового збору– громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи – підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Увага! Розміри ставок судового збору зазначені у ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Наприклад:у випадку виникнення спору про право власності на квартиру, збір платиться від вартості квартири. Виникає справедливе запитання: а скільки коштує квартира? Відповідь можна отримати в оцінювача (субʼєкта оціночної діяльності), який складе відповідний звіт. Саме у звіті буде визначено вартість спірного майна. 

У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.

Позивачами не завжди виконуються зазначені вимоги, досить часто оплачується лише одна вимога немайнового характеру та практично завжди не оплачується вимога про відшкодування моральної шкоди, у зв’язку із чим суд, зобов’язаний залишити позовну заяву без руху для усунення недоліків.

Згідно ч.6 зазначеної статті, у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Проте, при зверненні декількох позивачів до суду із позовом теж неналежним чином сплачується судовий збір, а саме такий сплачується лише одним із позивачів у повному розмірі, а не усіма позивачами у рівних частках.

Увага! Відповідно до п.4 ч. 1 ст.7 Закону, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі  залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Відтак звернення позивача до суду із такою заявою після залишення позову без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням), є безпідставним.

 

Увага!Як відстрочити або розстрочити сплату судового збору?

Відповідно до ч.1 п.29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

 

Увага!Що робити, якщо судовий збір помилково сплачено за реквізитами іншого суду чи позов взагалі не подано?

Проте можлива ситуація, коли особа сплатила судовий збір, але позов не подала або помилково сплатила кошти за реквізитами іншого суду. У таких випадках повернення відбувається в порядку, визначеному наказом Міністерства фінансів «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» від 03.09.2013 №787 (далі – Порядок №787).

Відповідно до Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби з окремих бюджетних рахунків, відкритих в органах казначейства згідно із законодавством, шляхом оформлення розрахункових документів.

Платежі в національній валюті повертаються на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах казначейства, які вказані у поданні або заяві платника.

Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може відбуватися готівкою за чеком органу казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім’я органу казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв’язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).

Таким чином, для повернення помилково сплаченого судового збору платник повинен звернутися до суду (на рахунок якого він переказав кошти) із відповідною заявою, форму якої затверджено порядком №787. До неї необхідно додати оригінал або банківську копію документа про сплату судового збору, копії паспорта та ідентифікаційного коду, копію довіреності для представників юридичних осіб.

Після отримання в суді подання платник має право звернутися до органу ДКС із заявою про повернення коштів з бюджету, оригіналом або копією документа на переказ та оригіналом подання суду.

 

Увага!Перелік випадків, коли не треба платити також є у  згаданому вище Законі, а саме – частина 2 статті 3.

Судовий збір не справляється за подання:

1) заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом;

2) заяви про скасування судового наказу;

3) заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;

4) заяви про поворот виконання судового рішення;

5) заяви про винесення додаткового судового рішення;

6) заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою;

7) заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантований ст.55 Конституції України. Саме вільний доступ до правосуддя є конституційним правом особи і основою справедливого судочинства.

 

Дана стаття підготована працівниками Окнянського бюро правової допомоги Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в рамках реалізації проекту Міністерства юстиції України «Я маю право!».

 

УВАГА!!! За безоплатною правовою допомогою можна звернутися до Окнянського бюро правової допомоги Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, щознаходиться за адресою: смт.Окни, вулиця Комарова, 2 (2-й поверх, каб. №22).

Графік роботи- з понеділка по п'ятницю, з 09.00 до 18.00, без обідньої перерви.

Контактний телефон: (04861) 2-20-20

 

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103

Окнянська районна рада оприлюднює проекти регуляторного акту

Проект регуляторного акту

Про внесення змін до рішення Окнянської районної ради № 255 – VII від 22.12.2017р., щодо затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватись комунальною установою «Окнянська центральна районна лікарня»

Пояснювальна записка до проекту рішення

Аналіз регуляторного впливу проекту рішення Окнянської районної ради “Про затвердження змін до переліку платних послуг, які можуть надаватись закладами охорони здоров’я району”

ПЕРЕЛІК змін до платних послуг, які можуть надаватись комунальною установою «Окнянська центральна районна лікарня»

Додаток до Переліку платних послуг, які можуть надаватись комунальної установою "Окнянська центральна районна лікарня"

ПЕРЕЛІК змін до платних послуг, які можуть надаватись комунальною установою «Окнянська центральна районна лікарня»

Бюро безоплатної правової допомоги інформує

Правове регулювання права постійного користування земельними ділянками

для фермерських господарств

 

У недалекому минулому найбільшими постійними земле-користувачами були підприємства державної та комунальної форм власності. Протягом першого десятиріччя незалежності значна частина цих підприємств реорганізувалася в процесі корпоратизації та приватизації. Поряд з цим, новоутворені підприємства-землекористувачі продовжували, а деякі – продовжують й досі користуватися земельними ділянками, часто не отримавши нові право-встановлюючі документи. 

У зв’язку з цим, на практиці зазвичай виникає два питання: 1) чи припиняється право постійного користування земельною ділянкою в разі припинення землекористувача шляхом реорганізації, і 2) чи припиняється право постійного користування земельною ділянкою, якщо землекористувач, який має у постійному користуванні земельну ділянку, але не може мати її на такому праві відповідно до чинного законодавства, не переоформив право на земельну ділянку? 

На підставі вище викладеного та в рамках реалізації проекту Міністерства юстиції України «Я маю право!», працівниками Окнянського бюро правової допомоги Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги було підготовано дану статтю.                                                            

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Основного Закону України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідатиїй.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Основного Закону України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Конституція України гарантує право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону (ст. 14).

У відповідності до ч. 2 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Стосовно права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 Конституції України.

Право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Так, згіднозі ст.92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Пунктом 6 розділу 10 Земельного кодексу України (в редакції від 2002 року) встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

При переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, у довгострокову оренду строк оренди визначається селянським (фермерським) господарством відповідно до Закону. При цьому розмір орендної плати за земельні ділянки не повинен перевищувати розміру земельного податку.

Положення пункту 6 розділу 10 Земельного кодексу України втратили чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення на підставі Рішення Конституційного Суду №5-рп/2005 від 22.09.2005 р.

Їх визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення п. 6 розділу 10 «Перехідні положення» Земельного кодексу України «в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення». Діяцього пункту втратила чинність з 22.09.2005.

Те саме стосується і пункту 6 Постанови Верховної ради Української РСР «Про земельну реформу», положення якого визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) на підставі вище зазначеного рішення Конституційного суду в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Згідно ст. 8 Основного Закону України норми Конституції України є нормами прямої дії, а тому зазначене підкреслює безумовність їх виконання будь-якими суб’єктами права.

Стаття 69 Закону України «Про Конституційний суд України» від 16.10.1996 р. № 422/96-ВР встановлює, що рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Таким чином, особи, які користуються землею на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, не зобов'язані вчиняти дії, пов’язані із переоформленням їх права постійного користування.

Про відсутність обов’язкових приписів щодо переоформлення права постійного користування йдеться і в постанові Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 р. № 449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою». В частині 2 цієї Постанови визначено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю та державніакти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадяна до юридичних осіб.

Зазначена позиція висвітлена також і в листі Держкомземувід 27.11.2009 № 20982/17/4-09 в якому відзначається, що на сьогодніпідстави (зобов'язання) щодо переоформлення державного акта на право постійного користування земельною ділянкою на право оренди, якщо не змінювалась організаційно-правова форма товариств чи його назва, відсутні.

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у своєму лист від 31.07.2006 р. № 5558, посилаючись на Рішення Конституційного Суду № 5-рп/2005 від 22.09.2005 р., також відзначає, що на сьогодні відсутні обов'язкові підстави для переоформлення права постійного користування на землю.

Відповідно до статті 1225 ЦK України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно із частиною першою статті 407 ЦK України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до частини другої статті 407 ЦК України (у редакції, щодіяла на час відкриття спадщини), та частини другої статті 102-1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.

Згідностатті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Разом з тим, статтею 23 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповіднодо закону.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про фермерське господарство» до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідно із частиною першою статті 20 зазначеного Закону майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються статутом фермерського господарства.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право(згідно з рішенняСудовоїпалати у цивільних справах Верховного Суду України від 5 жовтня 2016 р. у справі № 6-2329цс16).

 

УВАГА!!! За безоплатною правовою допомогою можна звернутися до Окнянського бюро правової допомоги Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: смт.Окни, вулиця Комарова, 2 (2-й поверх, каб. №22).

Графік роботи- з понеділка по п'ятницю, з 09.00 до 18.00, без обідньої перерви.

Контактний телефон: (04861) 2-20-20

 

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ

Окнянська районна рада

оголошує конкурс на заміщення вакантної посади у виконавчому апараті районної ради:

- заступника керуючого справами, начальника організаційного відділу виконавчого апарату районної ради

Вимоги до кандидата:

 - Вища освіта відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста.

   - Стаж роботи за фахом на службі в органах місцевого самоврядування та державній службі на керівних посадах не менше 3 років чи стаж роботи за фахом в на керівних посадах інших сферах управління не менше 5 років.

- Вільне володіння державною мовою;

- Володіння комп’ютерною технікою.

 

Для участі у конкурсі подаються документи:

 

- заява про участь у конкурсі;

- особова картка форми П2-ДС з додатком 1 та автобіографією;

- копія (-ї) диплома (-ів) з додатком (-ами), інших документів про освіту, перепідготовку, підвищення кваліфікації;

- електронна декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, за встановленою формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) шляхом її заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК за адресою:www.nazk.gov.ua та роздрукована з офіційного веб-сайту, у паперовому вигляді.  

Е-декларація заповнюється власноруч за допомогою власного електронного цифрового підпису (ЕЦП), який можна отримати безкоштовно в Акредитованому центрі сертифікації ключів або одного з банків, який підтримує відповідну функцію;

- копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків;

- копія військового квитка (у разі наявності);

- копія трудової книжки;

- одну фотокартку розміром 3х4 см. 

 

 Додаткова інформація:

1. Документи на конкурс приймаються протягом 30 календарних днів з дня опублікування на офіційному веб-сайті районної ради оголошення про конкурс.

2. Учасники конкурсного відбору мають дати згоду на збір та обробку їх персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних", а переможець конкурсного відбору, який претендуватиме на зайняття посади посадової особи місцевого самоврядування, у встановленому порядку підлягатиме перевірці відповідно до Закону України "Про очищення влади".

3. Щодо часу та місця проведення конкурсу, основних функціональних обов'язків, умов оплати праці, переліку питань для перевірки знання законодавства з урахуванням специфіки функціональних обов'язків тощо інформація надається за телефонам: 2-27-08,2-10-31 або під час особистого прийому за адресою: 67900, Одеська область, смт. Окни, вул. Комарова, 2,  Окнянська районна рада Одеської області, в робочі дні з 8.00 до 17.00 (обідня перерва з 12.00 до 13.00)

 Додаткова інформація надається за телефоном: (04861) 2-10-31, 2-14-76.

Бюро безоплатної правової допомоги інформує

ПУТІВНИК ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Бюро безоплатної правової допомоги інформує

    Бюро правової

ОГОЛОШЕННЯ!

ВІДДІЛ

«ОКНЯНСЬКЕ БЮРО ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ»

ПОДІЛЬСЬКОГО МІСЦЕВОГО ЦЕНТРУ

З НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ВТОРИННОЇ

ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

повідомляє про роботу 

МОБІЛЬНОГО ПУНКТУ

КОНСУЛЬТУВАННЯ ГРОМАДЯН

з ЮРИДИЧНИХ ПИТАНЬ

на базі

Чорнянської сільської ради Окнянського району Одеської області

Періодичність роботи:

09 липня 2018 року

з 10.00 до 12.00 год.

за адресою: Одеська область, Окнянський район,

село Чорна –

в приміщені Чорнянської сільської ради

контактні телефони:

(04861) 2-20-20 +380666204409

 

 

Бюро безоплатної правової допомоги інформує

Виплата компенсації за не використану відпустку

Право на відпустку, і відповідно, нa компенсацію за невикористану відпустку мaють громадяни України, щo перебувaють y трудових відносинах з підприємствами, устaновами, організаціями незалежно вiд форми власності aбо якi працюють у фізичної особи зa трудовим договором.

Компенсація за не використану відпустку – це грошова винагорода працівнику за час законного відпочинку, яким він не скористався. Випадків, коли виплачується компенсація не так багато, але кожен з них має свої нюанси. В цій статті ми надамо відповіді на найпоширеніші питання, що стосуються нарахування та виплати компенсації.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про відпустки» (далі Закон) право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбаченихцим Законом; забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених ст. 24 цього Закону.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути меншою ніж 24 календарних дні.

Тобто за бажанням працівника після використання ним за робочий рік, за який надається відпустка, не менше ніж 24 календарних дні щорічних відпусток (основної та додаткових) за решту днів не використаних щорічних відпусток за цей самий робочий рік може бути виплачено грошову компенсацію.

Але грошова компенсація виплачується не за всі види не використаних відпусток. Наприклад, згідно cт.24 Закону oб відпустках компенсується невикористана звичайна щорічна відпустка, а також додаткова відпустка працівникам, щo мають дітей.

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину –інваліда з дитинства підгрупи А I групи (ст. 19 Закону), та додаткові відпустки у зв’язку з навчанням (ст. 15 Закону) не належать до щорічних відпусток, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону, тому на них не поширюються наведені вище умови компенсації щорічних відпусток.

 

Установлюються такі види відпусток (ст. 4 Закону):

1) щорічні відпустки:

- основна відпустка (стаття 6 цього Закону);

- додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 Закону);

- додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 Закону);

- інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (ст.ст. 1314 і 15  Закону);

3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону);

3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (ст. 16-1  Закону);

4) соціальні відпустки:

- відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (ст. 17 Закону);

- відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку(ст. 18 Закону);

- відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (ст. 18-1 Закону);

- додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ст. 19 Закону).

5) відпустки без збереження заробітної плати (ст. ст. 2526 Закону).

Компенсація за невикористану відпустку згiдно законодавству виплачується в таких випадках (ст. 24 Закону):

- звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;

- звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості;

- переведення працівника нароботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник;

- за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні;

- у разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, виплачується спадкоємцям.

Увага!!!Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.

Кодексом законів про працю України для сезонних та тимчасових працівників передбачені такі ж трудові права та гарантії, як і для постійних робітників. Відповідно до статті 6 Закону про відпустки сезонним та тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу. Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджується Кабінетом Міністрів України.

Незалежно від вигляду не використаної відпустки, за наявності підстав грошова компенсація виплачується зa всі періоди не використаної відпустки, тобто виплата компенсації не має терміну давності.

Для виплати компенсації потрібна заява від працівника (або спадкоємця). Заява складається в довільній формі i повинна містити підставу для отримання компенсації (тобто: звільнення, переведення нa інше місце роботи, заміна частини щорічної відпустки, смерть працівника).На підставі заяви видається наказ про виплату грошової компенсації.

Розрахунок суми компенсації за не використану відпустку проводиться відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ №100 від 08 лютого 1995 р. (далі – Порядок 100) за тим же алгоритмом, що й нарахування відпускних. Розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати для оплати компенсації є останні 12 календарних місяців (без урахування святкових та не робочих днів), які передують місяцю нарахування компенсації. В разі, якщо працівник відпрацював менше року, то розрахунок проводиться за період з першого числа місяця, наступного за місяцем прийняттяна роботу до першого числа місяця, в якому нараховується компенсація.

До розрахунку середнього заробітку для визначення компенсації за відпустку включаються основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога по тимчасовій непрацездатності, середня зарплата за період відрядження, суми відпускних, доплати за суміщення професій, розширення зони обслуговування та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників.

Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення загальної суми доходу за розрахунковий період на кількість календарних днів в розрахунковому періоді. Для отримання суми компенсації потрібно помножити середньоденну заробітну плату на кількість днів, за які сплачується компенсація.

Відповідно до п.4 Порядку 100, матеріальна допомога не включається до розрахункусередньоденногозаробітку.

Відповідно до п.4 Порядку 100 в разі, якщо працівник не мав заробітку, не з його вини, розрахунки проводяться виходячи з установлених працівнику в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Підводячи підсумок вищевикладеного можна впевнено стверджувати, що роботодавець не може відмовити працівнику у виплаті грошової компенсації, якщо наявні підстави зазначені у ст. 24 Закону України «Про відпустки».

Дана стаття підготована працівниками Окнянського бюро правової допомоги Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в рамках реалізації проекту Міністерства юстиції України «Я маю право!».

 

Оголошення для депутатів районної ради VII скликання


До уваги депутатів Окнянської районної ради

VІІ скликання!



 27 червня 2018 року о 10.00 годині в сесійному залі районної ради (смт. Окни, вул. Комарова, 2), відбудеться пленарне засідання двадцять п'ятої сесії районної ради VІІ скликання.

 

Календар новин

<< < Липень 2018 > >>
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31