Бюро безоплатної правової допомоги інформує

Правове регулювання права постійного користування земельними ділянками

для фермерських господарств

 

У недалекому минулому найбільшими постійними земле-користувачами були підприємства державної та комунальної форм власності. Протягом першого десятиріччя незалежності значна частина цих підприємств реорганізувалася в процесі корпоратизації та приватизації. Поряд з цим, новоутворені підприємства-землекористувачі продовжували, а деякі – продовжують й досі користуватися земельними ділянками, часто не отримавши нові право-встановлюючі документи. 

У зв’язку з цим, на практиці зазвичай виникає два питання: 1) чи припиняється право постійного користування земельною ділянкою в разі припинення землекористувача шляхом реорганізації, і 2) чи припиняється право постійного користування земельною ділянкою, якщо землекористувач, який має у постійному користуванні земельну ділянку, але не може мати її на такому праві відповідно до чинного законодавства, не переоформив право на земельну ділянку? 

На підставі вище викладеного та в рамках реалізації проекту Міністерства юстиції України «Я маю право!», працівниками Окнянського бюро правової допомоги Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги було підготовано дану статтю.                                                            

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Основного Закону України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідатиїй.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Основного Закону України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Конституція України гарантує право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону (ст. 14).

У відповідності до ч. 2 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Стосовно права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 Конституції України.

Право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Так, згіднозі ст.92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Пунктом 6 розділу 10 Земельного кодексу України (в редакції від 2002 року) встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

При переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, у довгострокову оренду строк оренди визначається селянським (фермерським) господарством відповідно до Закону. При цьому розмір орендної плати за земельні ділянки не повинен перевищувати розміру земельного податку.

Положення пункту 6 розділу 10 Земельного кодексу України втратили чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення на підставі Рішення Конституційного Суду №5-рп/2005 від 22.09.2005 р.

Їх визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення п. 6 розділу 10 «Перехідні положення» Земельного кодексу України «в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення». Діяцього пункту втратила чинність з 22.09.2005.

Те саме стосується і пункту 6 Постанови Верховної ради Української РСР «Про земельну реформу», положення якого визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) на підставі вище зазначеного рішення Конституційного суду в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Згідно ст. 8 Основного Закону України норми Конституції України є нормами прямої дії, а тому зазначене підкреслює безумовність їх виконання будь-якими суб’єктами права.

Стаття 69 Закону України «Про Конституційний суд України» від 16.10.1996 р. № 422/96-ВР встановлює, що рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Таким чином, особи, які користуються землею на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, не зобов'язані вчиняти дії, пов’язані із переоформленням їх права постійного користування.

Про відсутність обов’язкових приписів щодо переоформлення права постійного користування йдеться і в постанові Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 р. № 449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою». В частині 2 цієї Постанови визначено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю та державніакти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадяна до юридичних осіб.

Зазначена позиція висвітлена також і в листі Держкомземувід 27.11.2009 № 20982/17/4-09 в якому відзначається, що на сьогодніпідстави (зобов'язання) щодо переоформлення державного акта на право постійного користування земельною ділянкою на право оренди, якщо не змінювалась організаційно-правова форма товариств чи його назва, відсутні.

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у своєму лист від 31.07.2006 р. № 5558, посилаючись на Рішення Конституційного Суду № 5-рп/2005 від 22.09.2005 р., також відзначає, що на сьогодні відсутні обов'язкові підстави для переоформлення права постійного користування на землю.

Відповідно до статті 1225 ЦK України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно із частиною першою статті 407 ЦK України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до частини другої статті 407 ЦК України (у редакції, щодіяла на час відкриття спадщини), та частини другої статті 102-1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.

Згідностатті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Разом з тим, статтею 23 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповіднодо закону.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про фермерське господарство» до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідно із частиною першою статті 20 зазначеного Закону майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються статутом фермерського господарства.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право(згідно з рішенняСудовоїпалати у цивільних справах Верховного Суду України від 5 жовтня 2016 р. у справі № 6-2329цс16).

 

УВАГА!!! За безоплатною правовою допомогою можна звернутися до Окнянського бюро правової допомоги Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: смт.Окни, вулиця Комарова, 2 (2-й поверх, каб. №22).

Графік роботи- з понеділка по п'ятницю, з 09.00 до 18.00, без обідньої перерви.

Контактний телефон: (04861) 2-20-20

 

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ

Окнянська районна рада

оголошує конкурс на заміщення вакантної посади у виконавчому апараті районної ради:

- заступника керуючого справами, начальника організаційного відділу виконавчого апарату районної ради

Вимоги до кандидата:

 - Вища освіта відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста.

   - Стаж роботи за фахом на службі в органах місцевого самоврядування та державній службі на керівних посадах не менше 3 років чи стаж роботи за фахом в на керівних посадах інших сферах управління не менше 5 років.

- Вільне володіння державною мовою;

- Володіння комп’ютерною технікою.

 

Для участі у конкурсі подаються документи:

 

- заява про участь у конкурсі;

- особова картка форми П2-ДС з додатком 1 та автобіографією;

- копія (-ї) диплома (-ів) з додатком (-ами), інших документів про освіту, перепідготовку, підвищення кваліфікації;

- електронна декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, за встановленою формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) шляхом її заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК за адресою:www.nazk.gov.ua та роздрукована з офіційного веб-сайту, у паперовому вигляді.  

Е-декларація заповнюється власноруч за допомогою власного електронного цифрового підпису (ЕЦП), який можна отримати безкоштовно в Акредитованому центрі сертифікації ключів або одного з банків, який підтримує відповідну функцію;

- копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків;

- копія військового квитка (у разі наявності);

- копія трудової книжки;

- одну фотокартку розміром 3х4 см. 

 

 Додаткова інформація:

1. Документи на конкурс приймаються протягом 30 календарних днів з дня опублікування на офіційному веб-сайті районної ради оголошення про конкурс.

2. Учасники конкурсного відбору мають дати згоду на збір та обробку їх персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних", а переможець конкурсного відбору, який претендуватиме на зайняття посади посадової особи місцевого самоврядування, у встановленому порядку підлягатиме перевірці відповідно до Закону України "Про очищення влади".

3. Щодо часу та місця проведення конкурсу, основних функціональних обов'язків, умов оплати праці, переліку питань для перевірки знання законодавства з урахуванням специфіки функціональних обов'язків тощо інформація надається за телефонам: 2-27-08,2-10-31 або під час особистого прийому за адресою: 67900, Одеська область, смт. Окни, вул. Комарова, 2,  Окнянська районна рада Одеської області, в робочі дні з 8.00 до 17.00 (обідня перерва з 12.00 до 13.00)

 Додаткова інформація надається за телефоном: (04861) 2-10-31, 2-14-76.

Бюро безоплатної правової допомоги інформує

ПУТІВНИК ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Бюро безоплатної правової допомоги інформує

    Бюро правової

ОГОЛОШЕННЯ!

ВІДДІЛ

«ОКНЯНСЬКЕ БЮРО ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ»

ПОДІЛЬСЬКОГО МІСЦЕВОГО ЦЕНТРУ

З НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ВТОРИННОЇ

ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

повідомляє про роботу 

МОБІЛЬНОГО ПУНКТУ

КОНСУЛЬТУВАННЯ ГРОМАДЯН

з ЮРИДИЧНИХ ПИТАНЬ

на базі

Чорнянської сільської ради Окнянського району Одеської області

Періодичність роботи:

09 липня 2018 року

з 10.00 до 12.00 год.

за адресою: Одеська область, Окнянський район,

село Чорна –

в приміщені Чорнянської сільської ради

контактні телефони:

(04861) 2-20-20 +380666204409

 

 

Бюро безоплатної правової допомоги інформує

Виплата компенсації за не використану відпустку

Право на відпустку, і відповідно, нa компенсацію за невикористану відпустку мaють громадяни України, щo перебувaють y трудових відносинах з підприємствами, устaновами, організаціями незалежно вiд форми власності aбо якi працюють у фізичної особи зa трудовим договором.

Компенсація за не використану відпустку – це грошова винагорода працівнику за час законного відпочинку, яким він не скористався. Випадків, коли виплачується компенсація не так багато, але кожен з них має свої нюанси. В цій статті ми надамо відповіді на найпоширеніші питання, що стосуються нарахування та виплати компенсації.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про відпустки» (далі Закон) право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбаченихцим Законом; забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених ст. 24 цього Закону.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути меншою ніж 24 календарних дні.

Тобто за бажанням працівника після використання ним за робочий рік, за який надається відпустка, не менше ніж 24 календарних дні щорічних відпусток (основної та додаткових) за решту днів не використаних щорічних відпусток за цей самий робочий рік може бути виплачено грошову компенсацію.

Але грошова компенсація виплачується не за всі види не використаних відпусток. Наприклад, згідно cт.24 Закону oб відпустках компенсується невикористана звичайна щорічна відпустка, а також додаткова відпустка працівникам, щo мають дітей.

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину –інваліда з дитинства підгрупи А I групи (ст. 19 Закону), та додаткові відпустки у зв’язку з навчанням (ст. 15 Закону) не належать до щорічних відпусток, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону, тому на них не поширюються наведені вище умови компенсації щорічних відпусток.

 

Установлюються такі види відпусток (ст. 4 Закону):

1) щорічні відпустки:

- основна відпустка (стаття 6 цього Закону);

- додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 Закону);

- додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 Закону);

- інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (ст.ст. 1314 і 15  Закону);

3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону);

3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (ст. 16-1  Закону);

4) соціальні відпустки:

- відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (ст. 17 Закону);

- відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку(ст. 18 Закону);

- відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (ст. 18-1 Закону);

- додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ст. 19 Закону).

5) відпустки без збереження заробітної плати (ст. ст. 2526 Закону).

Компенсація за невикористану відпустку згiдно законодавству виплачується в таких випадках (ст. 24 Закону):

- звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;

- звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості;

- переведення працівника нароботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник;

- за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні;

- у разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, виплачується спадкоємцям.

Увага!!!Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.

Кодексом законів про працю України для сезонних та тимчасових працівників передбачені такі ж трудові права та гарантії, як і для постійних робітників. Відповідно до статті 6 Закону про відпустки сезонним та тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу. Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджується Кабінетом Міністрів України.

Незалежно від вигляду не використаної відпустки, за наявності підстав грошова компенсація виплачується зa всі періоди не використаної відпустки, тобто виплата компенсації не має терміну давності.

Для виплати компенсації потрібна заява від працівника (або спадкоємця). Заява складається в довільній формі i повинна містити підставу для отримання компенсації (тобто: звільнення, переведення нa інше місце роботи, заміна частини щорічної відпустки, смерть працівника).На підставі заяви видається наказ про виплату грошової компенсації.

Розрахунок суми компенсації за не використану відпустку проводиться відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ №100 від 08 лютого 1995 р. (далі – Порядок 100) за тим же алгоритмом, що й нарахування відпускних. Розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати для оплати компенсації є останні 12 календарних місяців (без урахування святкових та не робочих днів), які передують місяцю нарахування компенсації. В разі, якщо працівник відпрацював менше року, то розрахунок проводиться за період з першого числа місяця, наступного за місяцем прийняттяна роботу до першого числа місяця, в якому нараховується компенсація.

До розрахунку середнього заробітку для визначення компенсації за відпустку включаються основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога по тимчасовій непрацездатності, середня зарплата за період відрядження, суми відпускних, доплати за суміщення професій, розширення зони обслуговування та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників.

Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення загальної суми доходу за розрахунковий період на кількість календарних днів в розрахунковому періоді. Для отримання суми компенсації потрібно помножити середньоденну заробітну плату на кількість днів, за які сплачується компенсація.

Відповідно до п.4 Порядку 100, матеріальна допомога не включається до розрахункусередньоденногозаробітку.

Відповідно до п.4 Порядку 100 в разі, якщо працівник не мав заробітку, не з його вини, розрахунки проводяться виходячи з установлених працівнику в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Підводячи підсумок вищевикладеного можна впевнено стверджувати, що роботодавець не може відмовити працівнику у виплаті грошової компенсації, якщо наявні підстави зазначені у ст. 24 Закону України «Про відпустки».

Дана стаття підготована працівниками Окнянського бюро правової допомоги Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в рамках реалізації проекту Міністерства юстиції України «Я маю право!».

 

Оголошення для депутатів районної ради VII скликання


До уваги депутатів Окнянської районної ради

VІІ скликання!



 27 червня 2018 року о 10.00 годині в сесійному залі районної ради (смт. Окни, вул. Комарова, 2), відбудеться пленарне засідання двадцять п'ятої сесії районної ради VІІ скликання.

 

Бюро безоплатної правової допомоги інформує

 

Правова допомога сільським жителям: «В селі Довжанка Окнянського району проведено консультування громадян з правових питань»

 

 

порядок укладення договору орендиземельноїділянки

порядок та строки вивільненняпрацівників

порядок наданнябезоплатної вторинної правової допомоги та

перелік документів, необхідних для їїотримання

Безоплатну правову допомогу з цих та інших питань отримали четверо жителів села Довжанка Окняського району під час роботи мобільного пункту консультування, який працював 15 червня в Довжанській сільській раді.
Правові консультації надавав головний спеціаліст Окняського бюро правової допомоги Сергій Таратунський.
Для поширення інформації про систему безоплатної правової допомоги та можливості її отримання в Окнянському бюро правової допомоги або під час роботи мобільного пункту консультування розповідав жителям села під час вуличного інформування представник бюро.

Нагадуємо, щобезоплатнуправовудопомогуможнаотримати в Окнянському бюро правової допомоги: смт Окни, вул. Комарова, 2, каб. 15. 

Тел.: (04861) 2-20-20
Єдинийтелефонний номер системибезоплатної правової допомоги: 0-800-213-103
#Я_маю_право #Безоплатна_правова_допомога#Окнянське_бюро_правової_допомоги #ЯМП #БПД 
Гушкан Альона SerhiiTaratunskyj

IMG 0875   IMG 0876IMG 0883  IMG 0884

 IMG 0877  IMG 0882

IMG 0878  IMG 0881

 

 

Бюро безоплатної правової допомоги інформує

В Україні стартувала інформаційна кампанія  «Безоплатна правова допомога – завждипоруч»

В Україні стартувала інформаційна кампанія «Безоплатна правова допомога – завждипоруч».

Міністерство юстиції України, Координаційний центр з надання правової допомоги спільно з канадськими партнерами презентували серію відеороликів та плакатів, які стануть основою інформаційної кампанії про безоплатну правову допомогу в Україні.

Мета кампанії – розповісти як найширшому коли громадян про систему безоплатної правової допомоги (БПД) як про можливість вирішувати свої проблемні питання та захищати свої права у правовий спосіб. Відеоролики мотивують звертатися за безоплатною правовою допомогою та інформують, як цеможназробити.

«Створення системи безоплатної правової допомоги є одним із найбільш успішних проектів українського Уряду за останні 5 років. Це той проект, який поновлює справедливість і надає право на захист від свавілля держави, правоохоронної системи. Для нас цей проект є пріоритетним», – наголосив Міністр юстиції України Павло Петренко.

Більш детально за посиланням:

 

http://www.legalaid.gov.ua/…/2295-v-ukraini-startuvala-info…

Безымянный

В Україністартувалаінформаційнакампанія «Безоплатна правова допомога – завждипоруч»

В Україністартувалаінформаційнакампанія «Безоплатна правова допомога – завждипоруч».

Міністерствоюстиції України, Координаційний центр з надання правової допомоги спільно з канадськими партнерами презентувалисеріювідеороликів та плакатів, якістануть основою інформаційноїкампанії про безоплатнуправовудопомогу в Україні.

Мета кампанії – розповістиякнайширшому колу громадян про систему безоплатної правової допомоги (БПД) як про можливістьвирішуватисвоїпроблемніпитання та захищатисвої права у правовийспосіб. Відеороликимотивуютьзвертатися за безоплатною правовою допомогою та інформують, як цеможназробити.

«Створеннясистемибезоплатної правової допомоги є одним ізнайбільшуспішнихпроектівукраїнського Уряду за останні 5 років. Це той проект, якийпоновлюєсправедливість і надає право на захист відсвавіллядержави, правоохоронноїсистеми. Для нас цей проект є пріоритетним», – наголосивМіністрюстиції України ПавлоПетренко.

Більш детально за посиланням:

http://www.legalaid.gov.ua/…/2295-v-ukraini-startuvala-info…

Бюро безоплатної правової допомоги інформує

Що таке домашнє насильство?!

Стоп насильство

Бюро безоплатної правової допомоги інформує

Порядок виїзду за кордон неповнолітніх дітей - громадян України

 

Під час планування подорожі за кордон із дітьми батьки часто стикаються із досить заплутаним законодавством щодо виїзду неповнолітніх дітей за кордон. Питання виникають стосовно того, чи потрібен дозвіл одного чи двох батьків, як бути, якщо батьки розлучені, яким є термін дії дозволу батьків на виїзд дитини за кордон тощо.

У зв’язку з вищевикладеним та в рамках реалізації проекту Міністерства юстиції України «Я маю право!», працівниками Окнянського бюро правової допомоги Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги було підготовано дану статтю.                                                            

Вимог до оформлення паспорту для виїзду за кордон дитині безвізовий режим ніяк не змінює, як і необхідності отримання дозволу другого з батьків, якщо дитина подорожує з одним.

 

Почнімо з оформлення закордонного паспорта дитини.Згідно з новими правилами, паспорт для дитини ви зможете оформити вже з перших днів її народження. Формат документа нічим не відрізнятиметься від дорослого аналога.Процедура вироблення дитячого біометричного закордонного паспорта дещо відрізняється від тієї, яка діє для повнолітніх.

Отож, розгляньмо основні нюанси оформлення біометричного закордонного паспорта для дитини в залежності від її віку:

- діти до 12 років мають таке ж право на отримання закордонного біометричного паспорта, як і дорослі, щоправда, вони не проходитимуть процедуру відскановування відбитків пальців. Подавати документи на виготовлення біометричного закордонного паспорта для дитини віком до 12 років мають її батьки;

- діти, яким виповнилось 12 років, при виробленні дитячого закордонного біометричного паспорта повинні здати відбитки пальців, у цілому процедура така ж сама, при поданні документів повинен бути присутнім хоча б один з батьків (а краще двоє). Сканування відбитків здійснюється тільки за дозволом батьків;

- а от діти, вікомвід 14 років, повинні здавати вже не лише відбитки пальців, але й ставити цифровий підпис, що буде внесений на чіп у паспорті. Отримають закордонний біометричний паспорт діти цього віку тільки в тому випадку, якщо вже мають ID-картку (новий тип внутрішнього паспорта громадянина України), без неї вони просто не зможуть подати документи на його вироблення. Тому перед тим, як планувати відпустку чи поїздку за кордон для підлітка 14-16 років, переконайтесь, що зможете вчасно оформити необхідний документ, а саме дитячий біометричний закордонний паспорт, або ж подбайте про візу. Діти цього віку ще не мають права оформлювати собі дитячий біометричний закордонний паспорт самостійно, їх повинен супроводжувати хтось із батьків чи опікунів.

- після 16 років діти самостійно подають документи та усі біометричні дані - фото, підпис та відбитки пальців. З цього віку вони можуть оформлювати біометричний закордонний паспорт на 10 років.

 

  1. 1.Термін дії дитячого закордонного біометричного паспорта

Термін дії дитячого закордонного біометричного паспорта, як і звичайного дитячого закордонного паспорта становить 4 роки.Після закінчення терміну, його слід буде переоформити. Особи, яким виповнилось 16 років, можуть оформлювати закордонний біометричний паспорт, який буде дійсним протягом 10 років. Нагадуємо, що після цього терміну необхідно буде виробити новий документ, адже продовжити закордонний паспорт в Україні неможливо. 

 

  1. 2.Анкета на закордонний паспорт нового зразка дітям до 18 років

За новими правилами, бланк анкети на дитячий закордонний паспорт не видається батькам на руки для заповнення. Батьки повинні лише оформити заяву-згоду у присутності працівника, який оформлює документи, суть якої в дозволі виготовлення паспорта їх неповнолітній дитині. Бланк анкети на дитячий закордонний паспорт заповнюється особисто працівником міграційної служби згідно поданих документів і подається на підпис батькам.

  1. 3.Оформлення дитячого біометричного закордонного паспорта 

Якщо вашій дитині ще не виповнилося 12 років, ви можете оформити їй дитячий закордонний паспорт самостійно. Якщо дитині виповнилось 12 років, то її присутність при поданні документів обов’язкова. Не з'явитись дитина, якій виповнилось 12 років, може тільки при підтвердженні, що це неможливо через стан здоров’я (потрібна довідка з лікарні). Окрім переліку документів, для дітей до 12 років потрібно взяти глянцеву фотокартку розміром 10х15 см (80 % від усієї фотографії має займати обличчя, також бажано робити фото на білому фоні) і дві фотокартки розміром 3,5х4,5 см, які потім відсканують.

5. Документи для оформлення дитячого закордонного паспорта Україна: свідоцтво про народження дитини +копія – для дітей до 14 років;ID-картка – для дітей після 14 років; довідка про присвоєння дитині ідентифікаційного коду (за наявності) (+копія); відповідні документи, що підтверджують здійснення встановлених законодавством платежів, або оригінал і копію документа про звільнення від таких платежів; у разі оформлення другого закордонного паспорта - попередній закордонний паспорт дитини; одна кольорова фотографія розміром 10х15 см та дві розміром 3,5х4,5 см,  де 80% займає обличчя  (лише у випадку, якщо батьки подають документи без дитини). Фотографії будуть відскановані і внесені на безконтактний електронний носій у паспорті; письмова заява-згода двох батьків, написана у присутності особи, яка приймає документи на оформлення паспорта. Нотаріально завірений дозвіл одного з батьків на оформлення дитячого закордонного паспорта (якщо документи подає хтось один із батьків); паспорт громадянина України обох батьків (+копія);

Якщо документи подає опікун дитини, він повинен мати власний паспорт, свідоцтво про народження дитини, розпорядження про призначення опіки чи піклування та довідку про те, де дитина зареєстрована.

Оформлення дитячого закордонного паспорта також має ряд нюансів:

Якщо один із батьків не є громадянином України, заява від нього не вимагається, але потрібно надати додаткові документи:про підтвердження відсутність громадянства України у одного із батьків (іноземець або особа без громадянства);довідку про наявність громадянства України у дитини. Якщо батьки не перебувають у шлюбі, заяву подає той з батьків, з ким проживає дитина.

Залежно від обставин, Вас можуть попросити надати додаткові документи:свідоцтво або рішення суду про розірвання шлюбу;свідоцтво про смерть одного з батьків;рішення суду про позбавлення батьківських прав, визнання другого із батьків безвісно відсутнім або недієздатним;витяг з Державного реєстру актів цивільного стану про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (зі слів матері);довідку про реєстрацію місця проживання дитини.

Якщо хтось із батьків змінив прізвище після народження дитини, додатково необхідно подати документи, що підтверджують цей факт (свідоцтво про шлюб, про розлучення, про зміну прізвища тощо). 

Для оформлення паспорта для виїзду за кордон дитині-сироті, дитині, позбавленій батьківського піклування, що не досягла шістнадцятирічного віку, додатково подається оригінал або засвідчена в установленому порядку копія одного з таких документів:документа, що посвідчує повноваження директора дитячого закладу (контракту тощо);договору про влаштування дитини до прийомної сім’ї;договору про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу;рішення органів опіки та піклування про встановлення опіки (піклування);рішення суду про встановлення опіки (піклування);договору про патронат.

Відповідно до ч. 3 ст. 313 Цивільного кодексу України, фізична особа, яка не досягла 16-то років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Питання перетину державного кордону України регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», у ст. 2 якого зазначено, що документами, які дають право громадянину України на виїзд з України та в’їзд в Україну, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в’їзд в Україну).

Згідно з пп. 2 п. 1 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недій­сним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 152 від 7 травня 2014 року, заяву може подати законний представник з документами, що посвідчують особу представника та його повноваження або один з батьків. Обов’язковою є наявність свідоцтва про шлюб, а якщо батьки не перебувають у шлюбі, заяву подає той, з ким проживає дитина, за наявності довідки про місце реєстрації дитини. Норма, що вимагала надання нотаріально посвідченої згоди обох батьків для оформлення паспорта, вже не діє.

Відповідно до п. 14 Порядку для дітей до 14 років не вимагається цифрований підпис (пп. 8), а до 12 років – не потрібні відбитки пальців (пп. 9).

Наступний крок – оформлення згоди батьків на виїзд дитини за кордон.

Згідно з п. 3 Постанови від 27.01.1995 р. №57, затвердженою КМ України «Про затвердження правил перетинання державного кордону громадянами України», визначено, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів) (далі – батьки) та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку.

Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним із батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється:

- за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску;

-                                                                                                                                                                                                     без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків.

У разі, якщо дитина подорожує з одним з батьків, згідно з пп. 2 п. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27 січня 1995 р. потрібна нотаріально посвідчена згода другого, із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску. Якщо згоди немає, її можуть замінити такі документи чи їх нотаріально засвідчені копії:

– свідоцтво про смерть другого з батьків;

– рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;

– рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;

– рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;

– рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків;

– довідка про народження дитини, видана відділом державної реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері).

Досить часто виникають ситуації, коли один із батьків через ті чи інші причини не надає такого дозволу. Що робити у такому випадку?

Для отримання дозволу матері або батьку для виїзду з дитиною за кордон без згоди другого з батьків потрібно звернутися до суду за місцем проживання відповідача з відповідним позовом.

З усіх наведених ситуації дійсно проблемною є відмова одного з батьків надати згоду, у разі чого другий може звернутися до суду для отримання рішення суду про надання дозволу на виїзд з України дитини без згоди та супроводу другого з батьків.

Закон визначає умови, за яких можна досягти бажаного результату – постановлення рішення на користь заявника. Необхідно обґрунтувати підставу і предмет позову щоб резолютивна частина рішення була придатною для виконання і дитина могла відправитися у подорож.

Отже, по-перше, слід надати докази необґрунтованого заперечення або ухилення другого з батьків від надання згоди.

Приміром у рішенні ВССУ за касаційною скаргою по справі № 6–5104ск16 в 23 березня 2016 р. зазначено, що відповідач «в суді апеляційної інстанції не заперечував того, що відмовляється від надання згоди на виїзд дітей за кордон, причому до будь-якої країни, пояснюючи, що це буде мати місце до того часу, поки позивачка не змінить ставлення до нього, і не будуть вирішені інші питання, що залишились не врегульованими». Така позиція вказує на порушення вимог норми п. 2 ст. 155 Сімейного кодексу України, згідно з якою батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Тому судом було визнано, що відмова одного за батьків «у наданні дозволу у виїзді дитини за кордон є безпідставною та неаргументованою».

По-друге, необхідно довести, що поїздка відповідає інтересам дитини.

Слід навести та довести об’єктивні підстави, пов’язані саме з необхідністю закордонної поїздки для фізичного або творчого та духовного розвитку дитини, унаочнити для суду ті блага, які дитина отримає від цього, і як саме вона їх отримає. Приміром, в ухвалі по справі № 6–5104ск16 встановлено, що «позивачем складено програму освітньої та розважальної поїздки на вказаний строк … заброньовані квитки на авіапереліт та на інтернет-сайті заброньовані готельні номери на 4-и особи у різних містах Італії…» У справі 643/3103/14-ц мати надала Консуль­тативний висновок Центру дитячого здоров’я «Рай­дуга» про те, що «дитині рекомендоване оздоровлення в умовах морського та/чи гірського клімату». Одним словом, попри те, що користь поїздки за кордон для дитини є очевидною, доказувати користь в будь-якому разі доведеться належними доказами і доказами не слід легковажити.

По-третє, визначаючи обсяг позовних вимог, не варто виходити за межі, встановлені законом.

В сучасній практиці судів зустрічаємо рішення, якими, попри надання позивачем доказів того, що поїздка за кордон відповідає інтересам дитини, суди відмовляють у задоволенні позовів, керучись принципами, встановленими ст. 141 Сімейного кодексу України, якою гарантовано рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини.

Так, 16 березня 2016 р. ВССУ (справа № 6–33303ск15) скасував рішення про надання дозволу суду першої інстанції, залишене без змін ухвалою апеляційної інстанції, яким було надано дозвіл на виїзд за межі України неповнолітньої дитини без згоди та супроводу батька. Скасовуючи його, ВССУ зазначив, що на суди не визначилися з правовою підставою надання дозволу на виїзд дитини без згоди батька, не зазначили конкретну країну, до якої дозволяється виїзд дитини без згоди батька; не врахували визначеної ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» можливості ухвалення судом рішення на разовий виїзд без згоди батька, не позбавленого батьківських прав та, що надання за рішенням суду дозволу на майбутнє на постійні виїзди дитини за кордон без згоди батька, що суперечить вищевказаним нормам матеріального права, які визначають рівність прав та обов’язків батьків відносно виховання дитини, та фактично позбавляє батька дитини можливості брати участь у її вихованні та можливості спілкування з нею.

 

Отже, готуючись до подорожі теренами Євросоюзу варто спершу забезпечити всі правові умови перетину кордону України, а також бути готовими до можливо більш уважного ставлення прикордонників при в’їзді до ЄС.



Оголошення для депутатів районної ради VII скликання

До уваги депутатів Окнянської районної ради

VІІ скликання!


 31 травня 2018 року о 10.00 годині в сесійному залі районної ради (смт. Окни, вул. Комарова, 2), відбудеться пленарне засідання двадцять четвертої сесії районної ради VІІ скликання.


Основні питання порядку денного:

-      Про інформації районної виборчої комісії

-   Про підсумки звітів депутатів Окнянської районної ради VІІ скликання про свою роботу за 2017 рік.

-  Про звіт районної державної адміністрації про виконання районного бюджету за 1-ий квартал 2018 року.

З Днем Перемоги!

З Днем Перемоги

 

 

 

Прийміть щирі вітання зі світлим і радісним святом – Днем Перемоги!

Це велике свято для нашого народу. Незважаючи на те, що цей день все далі йде в глибину років, перемога має величезне історичне значення для нашої Батьківщини. Напередодні цього світлого дня бажаємо Всім великого щастя, здоров’я, оптимізму. Нехай перемога супроводжує скрізь і завжди, нехай поруч будуть тільки добрі і щирі люди,а в Ваших родинах панувала злагода і спокій. den-peremogu

Бюро безоплатної правової допомоги інформує

Забезпечення права на заробітню плату

Календар новин

<< < Грудень 2017 > >>
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31