Бюро безоплатної правової допомоги інформує

Особливості сплати судового збору

 

Судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених законом.

Платники судового збору– громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи – підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Увага! Розміри ставок судового збору зазначені у ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Наприклад:у випадку виникнення спору про право власності на квартиру, збір платиться від вартості квартири. Виникає справедливе запитання: а скільки коштує квартира? Відповідь можна отримати в оцінювача (субʼєкта оціночної діяльності), який складе відповідний звіт. Саме у звіті буде визначено вартість спірного майна. 

У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.

Позивачами не завжди виконуються зазначені вимоги, досить часто оплачується лише одна вимога немайнового характеру та практично завжди не оплачується вимога про відшкодування моральної шкоди, у зв’язку із чим суд, зобов’язаний залишити позовну заяву без руху для усунення недоліків.

Згідно ч.6 зазначеної статті, у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Проте, при зверненні декількох позивачів до суду із позовом теж неналежним чином сплачується судовий збір, а саме такий сплачується лише одним із позивачів у повному розмірі, а не усіма позивачами у рівних частках.

Увага! Відповідно до п.4 ч. 1 ст.7 Закону, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі  залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Відтак звернення позивача до суду із такою заявою після залишення позову без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням), є безпідставним.

 

Увага!Як відстрочити або розстрочити сплату судового збору?

Відповідно до ч.1 п.29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

 

Увага!Що робити, якщо судовий збір помилково сплачено за реквізитами іншого суду чи позов взагалі не подано?

Проте можлива ситуація, коли особа сплатила судовий збір, але позов не подала або помилково сплатила кошти за реквізитами іншого суду. У таких випадках повернення відбувається в порядку, визначеному наказом Міністерства фінансів «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» від 03.09.2013 №787 (далі – Порядок №787).

Відповідно до Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби з окремих бюджетних рахунків, відкритих в органах казначейства згідно із законодавством, шляхом оформлення розрахункових документів.

Платежі в національній валюті повертаються на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах казначейства, які вказані у поданні або заяві платника.

Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може відбуватися готівкою за чеком органу казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім’я органу казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв’язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).

Таким чином, для повернення помилково сплаченого судового збору платник повинен звернутися до суду (на рахунок якого він переказав кошти) із відповідною заявою, форму якої затверджено порядком №787. До неї необхідно додати оригінал або банківську копію документа про сплату судового збору, копії паспорта та ідентифікаційного коду, копію довіреності для представників юридичних осіб.

Після отримання в суді подання платник має право звернутися до органу ДКС із заявою про повернення коштів з бюджету, оригіналом або копією документа на переказ та оригіналом подання суду.

 

Увага!Перелік випадків, коли не треба платити також є у  згаданому вище Законі, а саме – частина 2 статті 3.

Судовий збір не справляється за подання:

1) заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом;

2) заяви про скасування судового наказу;

3) заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;

4) заяви про поворот виконання судового рішення;

5) заяви про винесення додаткового судового рішення;

6) заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою;

7) заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантований ст.55 Конституції України. Саме вільний доступ до правосуддя є конституційним правом особи і основою справедливого судочинства.

 

Дана стаття підготована працівниками Окнянського бюро правової допомоги Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в рамках реалізації проекту Міністерства юстиції України «Я маю право!».

 

УВАГА!!! За безоплатною правовою допомогою можна звернутися до Окнянського бюро правової допомоги Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, щознаходиться за адресою: смт.Окни, вулиця Комарова, 2 (2-й поверх, каб. №22).

Графік роботи- з понеділка по п'ятницю, з 09.00 до 18.00, без обідньої перерви.

Контактний телефон: (04861) 2-20-20

 

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103

Календар новин

<< < Вересень 2018 > >>
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30